Інституційний аудит у запитаннях і відповідях

Набув чинності Порядок проведення інституційного аудиту закладів середньої освіти, що фактично запускає принципово новий підхід до оцінювання якості освітньої діяльності у школах України (Наказ МОН від 09.01.2019 №17 "Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти").

Про те, що таке інституційний аудит та чого від нього очікувати, Державна служба якості освіти України розповідає у запитаннях та відповідях.

1) Що таке інституційний аудит?

Інституційний аудит – це  зовнішнє оцінювання діяльності школи, що базується на ґрунтовному вивченні освітніх та управлінських процесів.  Аудит покликаний допомогти школам стати більш якісними і в подальшому сформувати та підтримувати  культуру якості освіти, що базується на прозорості, інноваційності та партнерстві учасників освітнього процесу. Подібні системи оцінки якості освіти успішно працюють у більшості європейських країн – Австрії, Великій Британії, Норвегії, Данії, Бельгії, Швеції, Чехії, Литві.

2) Чим аудит відрізняється від колишньої атестації шкіл?

Інституційний аудит – це цілком нова для України процедура оцінювання якості освітньої діяльності шкіл. Атестація, яку раніше проходили школи, була спрямована, здебільшого, на формалізований контроль та перевірку. Головна ж місія аудиту – допомогти школам підвищити якість їхньої діяльності та сприяти зростанню суспільної довіри до освіти. Якщо атестація показувала школі “що не так”, то інституційний аудит має показати “як зробити краще”. При цьому, у школи залишається поле для вибору власної стратегії розвитку і шляхів її реалізації.  

Під час проведення аудиту освітні експерти звертатимуть увагу як на успішні аспекти діяльності шкіл, так і на ті, де якість освітньої діяльності є низькою  та потребує вдосконалення. За результатами аудиту заклад отримуватиме рекомендації, орієнтуючись на які, можливо підвищити рівень освітньої  діяльності.  Ці рекомендації не є ультимативними та залишають школі право на власний розсуд вирішувати, як будувати свою діяльність після проведення аудиту.

Крім того, інституційний аудит також розглядатиме діяльність закладу в його взаємодії з засновником та місцевою громадою. Тобто, на відміну від атестації, що була зосереджена виключно на оцінці конкретного закладу освіти місцевим органом управління освітою, аудит – це комплексне оцінювання незалежними освітніми експертами умов функціонування закладу (матеріально-технічне, кадрове забезпечення, створення інклюзивного освітнього середовища тощо). Тому рекомендації будуть надаватися і засновникам.

3) Чи залишається контроль у процедурі інституційного аудиту?

Процедура проведення інституційного аудиту складається з двох складових:

• оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу та внутрішньої системи забезпечення якості освіти;
• перевірки дотримання закладом вимог законодавства в сфері освіти.

Перевірка залишається однією зі складових інституційного аудиту, оскільки держава здійснює обов’язковий нагляд за освітньою діяльністю шкіл.

 4)  Що включає у себе оцінювання якості освітньої діяльності закладів освіти?

 Під час аудиту оцінюватимуться:

1. освітнє середовище (наскільки безпечно та комфортно у школі, як організоване харчування, чи вистачає необхідного для навчання обладнання, кабінетів тощо);
2. систему оцінювання здобувачів освіти (як оцінюють навчальні досягнення учнів, наскільки система оцінювання прозора  та  зрозуміла);
3. педагогічну діяльність (якість викладацької  діяльності,  професійний  розвиток  педагогів, налагодженість співпраці між  учасниками  освітнього  процесу);
4. управлінські процеси (наскільки управлінські рішення сприяють забезпеченню та постійному вдосконаленню якості освітньої діяльності, наскільки ефективна внутрішня система забезпечення якості освіти тощо).

Результати оцінювання всіх цих аспектів визначатимуться за 4 рівнями:

перший (високий);

другий (достатній);

третій (вимагає покращення);

 четвертий (низький).

5) Хто проводить аудит?

Інституційний аудит здійснює Державна служба якості освіти та її територіальні  органи. Для проведення аудитів формуватимуться експертні групи у складі 3-12 осіб (залежно від чисельності педагогічних працівників закладу), до яких будуть входити співробітники Державної служби та освітні експерти.

6) Хто може бути освітнім експертом?

Освітніми експертами можуть бути:

• педагогічні працівники, які мають вищу кваліфікаційну категорію;
• педагогічні працівники, які пройшли сертифікацію;
• керівники, заступники керівників шкіл, що пройшли інституційний аудит;
• інші фахівці.

Всі експерти повинні мати вищу педагогічну освіту, практичний досвід роботи у закладі освіти не менше 5 років та пройти відповідне навчання, організоване Державною службою якості освіти.

У випадку, якщо аудит проводиться у закладі спеціалізованої освіти, наприклад, у спортивній школі, обов’язковим є залучення представників цієї сфери до оцінювання закладу.

Працівники органів управління у сфері освіти залучаються як експерти лише для проведення перевірки дотримання вимог законодавства.

7) Чи може громадськість проводити інституційний аудит?

Законом України “Про освіту” передбачено громадську акредитацію  – залучення громадських організацій до проведення зовнішньої оцінки якості освіти у школах.

Для цього громадські фахові об’єднання мають пройти відповідну акредитацію у  Державній службі якості освіти.  Заклади освіти, які отримають сертифікат про громадську акредитацію, будуть вважаються такими, що успішно пройшли інституційний аудит у плановому порядку.

8) Як навчатимуть експертів?

Навчання експертів буде проводити Державна служба якості освіти. До організації та проведення навчання можуть залучатися інші установи, організації та спеціалісти, участь яких є доцільною з огляду на завдання інституційного аудиту. Інформація про початок  навчання буде розміщена  на сайті Державної служби якості освіти.

 9) Як часто Державна служба якості освіти буде оцінювати заклади освіти?

Плановий інституційний аудит відбуватиметься один раз на 10 років. Із річними планами проведення аудитів можливо буде ознайомитися на сайті Державної служби якості освіти.

Підставою для проведення позапланового аудиту може стати низька якість освітньої діяльності у  закладі  освіти, що була встановлена за результатами незалежних зовнішніх моніторингів.

Позаплановий інституційний аудит також може бути проведений за ініціативою засновника, керівника закладу, наглядової (піклувальної) ради та педагогічної ради.      Слід зазначити, що аудит у позаплановому порядку буде проводитися не частіше одного разу на 2 роки, але не раніше ніж через 1 рік після проведення планового інституційного аудиту.

 10) Скільки триватиме аудит?

 Робота експертів у закладі освіти триватиме до 10 робочих днів. Однак, сам аудит є більш тривалою процедурою, що проводиться у такі етапи:        

1. Підготовка до аудиту:

• формування експертної групи;
• оформлення документації для проведення інституційного аудиту;
• заповнення керівником закладу освіти опитувального аркушу;
• ознайомлення експертної групи з усією доступною інформацією про діяльність школи.

2. Робота експертної групи у закладі освіти (не більше 10 робочих днів, а в закладах освіти, де середня чисельність працівників не перевищує 50 осіб - до 5 днів).

3. Складання документації за результатами інституційного аудиту. 

11) Чи знатимуть школи як їх оцінюватимуть?

Так, безперечно. Вимоги та критерії, за якими здійснюватиметься оцінювання освітніх і управлінських процесів та внутрішньої системи забезпечення якості освіти викладені у додатку до Порядку проведення інституційного аудиту. Згодом, документ буде доповнено індикаторами, які нині апробуються Державною службою якості освіти на базі 12 шкіл.

Крім того, Державна служба якості освіти та її територіальні органи надаватимуть школам консультації з питань проведення інституційного аудиту.

 12) Як пов’язані інституційний аудит та внутрішня система забезпечення якості освіти?

Внутрішня система забезпечення якості освіти є одним з об’єктів оцінювання під час проведення аудиту. Ця система формується закладом освіти з урахуванням вимог Закону “Про освіту” та рекомендацій Державної служби якості освіти.

Вимоги і критерії, на яких ґрунтується інституційний аудит, рекомендовані школам для здійснення щорічного самооцінювання освітньої діяльності. Тому до аудиту не потрібно буде спеціально готуватися, адже, створивши внутрішню систему забезпечення якості освіти, заклад тим самим вже підготувався до зовнішнього оцінювання.

Насамкінець, за результатами проведення аудиту Державна служба якості освіти надаватиме закладам конкретні рекомендації щодо вдосконалення внутрішньої системи забезпечення якості освіти.

 13) Чи оцінюватиме аудит освітню діяльність приватних шкіл?

 Так, інституційний аудит буде проводитись у всіх закладах загальної середньої освіти, незалежно від форми власності.

14) Яка роль батьків у процесі проведення аудиту?

Батьки є рівноправними учасниками освітнього процесу. Тому в ході проведення аудиту освітні експерти будуть проводити опитування батьків з метою отримання інформації про діяльність закладу. 

 15) Чи можуть батьки ініціювати проведення аудиту?

Батьки можуть звертатися до засновника, керівника або наглядової (піклувальної) чи педагогічної ради школи із запитом про проведення інституційного аудиту. Останні можуть ініціювати проведенням позапланового аудиту, звернувшись до Державної служби якості освіти.

16)  Яка роль учнів у процесі проведення аудиту?

Учні, як і батьки, є рівноправними учасниками освітнього процесу. Їх думка надзвичайно важлива для оцінювання освітнього середовища, організації освітнього процесу та системи оцінювання навчальних досягнень учнів. Саме тому під час аудиту буде проводитися опитування учнів.

17) Чи будуть освітні експерти відвідувати уроки?

Так, будуть. Спостереження за навчальними заняттями –  одна із форм вивчення якості освітньої діяльності. Відвідування навчальних занять у жодному разі не буде порушувати  творчу свободу вчителя. Спостереження відбуватиметься із дотриманням чітко встановлених правил та критеріїв.

18) Де дізнатися про результати проведеного аудиту?

За результатами аудиту будуть складатися  висновки  та рекомендації, які надсилатимуться керівництву закладу та його засновнику для обов’язкового ознайомлення. Ці документи будуть публікуватися на офіційних сайтах закладу освіти та його засновника, а також сайтах органів, що проводили аудити.

19)  Чи можуть школи оскаржити результати аудиту?

Керівник школи має право подати до органу, що проводив аудит, обґрунтовані заперечення до проекту висновку. Такі заперечення надсилаються електронною поштою та розглядаються протягом 5 днів. За результатами розгляду  висновки та рекомендації можуть бути відкориговані з урахуванням заперечень.

20)  Що буде, якщо школа не усуває порушень, виявлених під час аудиту?

Якщо під час інституційного аудиту було встановлено, що школа порушує норми законодавства і у встановлений строк такі порушення не були усунені, Державна служба якості освіти може звернутися до засновника закладу  із рекомендаціями щодо зміни керівництва, реорганізації або припинення діяльності закладу.

21) Чи треба буде школі писати звіти до чи  після проведення аудиту?

Жодних звітів школа не готує. Всю документацію для проведення  інституційного аудиту готує Державна служба якості освіти. Єдиний документ, який заповнює заклад за результатами аудиту, – анкета, де оцінюється робота експертної групи.

22) Чи може оцінка роботи експертної групи позначитись на результатах аудиту?

Ні, оцінка роботи експертної групи надається керівником школи після завершення аудиту і жодним чином не може вплинути на його результати. Така оцінка забезпечує діалог між школою і Державною службою якості освіти та допомагає вдосконалити процедуру проведення інституційного аудиту.